Новини

Категорії
Психологині КНП "МЛШМД"КМР" Валерія Павлова та Тетяна Самброс взяли участь у конференції «ПОВЕРНЕННЯ. Екосистема турботи про ментальне здоров’я», яка відбулась у Києві.
Психологині КНП "МЛШМД"КМР" Валерія Павлова та Тетяна Самброс взяли участь у конференції «ПОВЕРНЕННЯ. Екосистема турботи про ментальне здоров’я», яка відбулась у Києві.

Цей захід об'єднав в одному місці тих, хто тримає психологічний фронт: від психологів ДСНС та ЗСУ до фахівців із реабілітації.

Швидкий зв'язок із захистом ваших прав!
Швидкий зв'язок із захистом ваших прав!

Новий короткий номер гарячої лінії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 1678.

Турбота про ментальне здоров’я майбутніх мам!
Турбота про ментальне здоров’я майбутніх мам!

Ментальне здоров’я вагітної жінки є одним із пріоритетних напрямків роботи пологового КНП «МЛШМД»КМР».

«Кожна жінка - це окрема історія і ми якомога більше стараємось підтримати її в період пологів. Акушерка повністю знаходиться з породіллям від і до.» -   Аліна Вовкова, акушерка пологової зали акушерського відділення КНП «МЛШМД»КМР».
«Кожна жінка - це окрема історія і ми якомога більше стараємось підтримати її в період пологів. Акушерка повністю знаходиться з породіллям від і до.» - Аліна Вовкова, акушерка пологової зали акушерського відділення КНП «МЛШМД»КМР».

Кожна жінка - це окрема історія і ми якомога більше стараємось підтримати її в цей період, період пологів. Акушерка повністю знаходиться з породіллям від і до. І на післяпологовому відділенні також поруч акушерка, це вже акушерка післяпологового відділення. За двадцять років підходи до пологів змінились на краще:  зараз індивідуальний підхід до кожної жінки, індивідуальні пологові зали, жінки знаходяться з партнерами, дітки одразу разом з мамами.

«Мобільний реабілітаційний модуль -  це не палата у відділенні лікарні. Тут зовсім інша атмосфера.» - Світлана Крикун, клінічна психологиня відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «МЛШМД»КМР» та кейс-менеджерка мобільного реабілітаційного модуля.
«Мобільний реабілітаційний модуль - це не палата у відділенні лікарні. Тут зовсім інша атмосфера.» - Світлана Крикун, клінічна психологиня відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «МЛШМД»КМР» та кейс-менеджерка мобільного реабілітаційного модуля.

Це окремий мобільний будиночок, який використовується для занять більше пов’язаних з фізичними навантаженнями, для військових на лікуванні, членів їх родин, для постраждалих від війни. Але обов’язкова умова: вони повинні знаходитись на лікуванні в нашій лікарні. Заняття тут проводять фізичні терапевти, ерготерапевти. Більшість це пацієнти відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «МЛШМД»КМР» . Тому що основні спеціалісти саме там працюють і вони за потребою направляють сюди на заняття. Кому це рекомендовано, приходять сюди з нашими спеціалістами і займаються в цьому спортзалі. Також можуть направити сюди військових лікарі з інших відділень. Займаються вони тут з психологами та фізичними терапевтами. Якщо людина хоче саме звернутись з психологічною тільки проблемою, то вона може  сюди прийти. Однак потрібно попередньо записатись. 

«Стати ерготерапевтом мене змотивувала емпатія до людей, які дуже потребують реабілітації!»- Ярослава Фурдуй, ерготерапевтка відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП«МЛШМД»КМР».
«Стати ерготерапевтом мене змотивувала емпатія до людей, які дуже потребують реабілітації!»- Ярослава Фурдуй, ерготерапевтка відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП«МЛШМД»КМР».

Ерготерапія сприяє поверненню людини до звичайного життя: це і самообслуговування, і повернення дрібної моторики, повернення мовлення тощо. Зазвичай згідно протоколів людина повинна бути залучена в реабілітацію три години щоденно. Але ці три години складаються із роботи із терапевтом за потреби з мовлення, тобто з логопедом, з психологом, з психіатром за потреби, далі з фізичним терапевтом, з ерготерапевтом, також із асистентами терапевтів. Ми всі разом складаємо мультидисциплінарну команду. Залежно від стану пацієнта ми розбиваємо ці заняття: можемо по 15 хвилин, потім через деякий час знову підходимо. Працюємо в палатах, працюємо у відділеннях, тобто починаємо реабілітацію вже в гострому періоді, навіть починаємо з палати інтенсивної терапії, в реанімації ми працюємо також. 

«Реабілітація важлива для того, щоб більше пацієнтів могли повернутися в повноцінне життя! У мене в практиці були пацієнти взагалі лежачі, а завдяки реабілітації вони ходять, і траву підстригають, і піклуються про себе.» - Олена Юхненко, завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «МЛШМД»КМР».
«Реабілітація важлива для того, щоб більше пацієнтів могли повернутися в повноцінне життя! У мене в практиці були пацієнти взагалі лежачі, а завдяки реабілітації вони ходять, і траву підстригають, і піклуються про себе.» - Олена Юхненко, завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини КНП «МЛШМД»КМР».

Як лікарка я бачила, що раніше, як правило, інсульт був вироком. Людину після інсульту забирають додому, вона як правило лежача, не може ані  встати, ані себе доглядати. Реабілітація дуже допомогла людям відновлюватись. Дуже важливо у перший рік після інсульту швидко включити ті м’язи, які не працюють. Чим швидше, тим краще іде реабілітація. Це також стосується військових з черепно-мозковими травмами, тому реабілітація дуже важлива для соціалізації, для відновлення пацієнтів. У нашому відділенні пацієнти заново навчаються звичайним начебто речам: застібати ґудзик, нарізати хліб, готувати. Після інсульту, важких черепно-мозкових травм у людини втрачені ці функції і за рахунок реабілітації, фізичних занять відновлюємо втрачені функції.  Реабілітація важлива для того, щоб більше пацієнтів могли повернутися в повноцінне життя! У мене в практиці були пацієнти взагалі лежачі, а завдяки реабілітації вони ходять, і траву підстригають, і піклуються про себе.

«Людина приходить і вона отримує ось це розуміння і підтримку. І вже на початковому  етапі -  це турбота про себе, про своє здоров’я, від цього залежить, які у вас будуть особисті стосунки, які у вас будуть соціальні стосунки в колективі, стосунки в сім’ї.» -  Тетяна Самброс, психологиня Центру ментального здоров’я КНП «МЛШМД»КМР».
«Людина приходить і вона отримує ось це розуміння і підтримку. І вже на початковому етапі - це турбота про себе, про своє здоров’я, від цього залежить, які у вас будуть особисті стосунки, які у вас будуть соціальні стосунки в колективі, стосунки в сім’ї.» - Тетяна Самброс, психологиня Центру ментального здоров’я КНП «МЛШМД»КМР».

Зазвичай ми на початку багато спілкуємось і вислуховуємо своїх клієнтів, з чим вони прийшли, що їх турбує. Дуже гарно в помічниках працюють метафоричні карти, коли людина не може висловити щось чи якийсь стан ступору відбувається.  Завдяки їм починає розвиватися внутрішній процес, починається розкладатись якась історія, виходять факти і так ми рухаємось.  Також ми можемо малювати. У нас ще є кабінет психологічного розвантаження на базі пологового, він також задіяний в роботі психолога. До нас звертаються вагітні жінки з тривожними розладами, зі страхами. Є жінки з панічними атаками. Ми працюємо: промальовуємо, проговорюємо, прописуємо. І це працює і дає результат.

«За 23 роки мого професійного досвіду багато змін відбулось!» -  Марина Андрійчук, лікар акушер-гінеколог, завідувачка приймальним відділенням акушерсько – гінекологічного стаціонару КНП «МЛШМД»КМР».
«За 23 роки мого професійного досвіду багато змін відбулось!» - Марина Андрійчук, лікар акушер-гінеколог, завідувачка приймальним відділенням акушерсько – гінекологічного стаціонару КНП «МЛШМД»КМР».

За 23 роки мого професійного досвіду багато змін відбулось. Я навчалась і перші роки інтернатури це була ще стара школа, коли були крісла Рахманова, коли пологи велись  в пологовому залі з передпологової, і родичі не були присутні на пологах. Потім з’явились, спочатку у вигляді проєктів – це проєкт сімейного пологового залу, коли присутні рідні: партнер чи мама. Це був індивідуальний пологовий зал. Наш пологовий будинок був одним із пілотних в Україні, і вже пізніше це увійшло в протоколи Міністерства охорони здоров’я України. І вже всі поступово почали переходити на ці методи приймання пологів, ведення вагітності. Тому так, ефективність реальна. Із пілотних проєктів це перейшло в протоколи, ефективність є. І мені особисто це все імпонує. Що це сімейний пологовий зал, що можуть знаходитись в післяпологовому відділенні родичі, індивідуальні палати, вільне відвідування. Це все покращує стан психологічний породіллі, зменшується кількість післяпологових депресій. Зменшилась тривалість перебування в післяпологових відділеннях. Коли я починала, наприклад, після кесаревого розтину не можна було ставати раніше ніж через добу, на даний момент через 6 годин жінці треба вже вставати.

Лікарка КНП"МЛШМД"КМР" Ліна Фокіна отримала медаль "За врятоване життя" від президента України!
Лікарка КНП"МЛШМД"КМР" Ліна Фокіна отримала медаль "За врятоване життя" від президента України!

Лікарка КНП"МЛШМД"КМР" Ліна Фокіна отримала медаль "За врятоване життя" від президента України!

Пишаємось Ліною Фокіною, завідувачкою відділення анестезіології КНП"МЛШМД"КМР!На День добровольця (14 березня) лікарка отримала медаль "За врятоване життя" від президента України!
Пані Ліна з 2024 року працює також на стабілізаційних пунктах, де рятує життя пораненим!